в'язниці? Чи зазнають лиха люди, які «кинули совість до в'язниці», від своїх законів? Чи пов'язані між собою поняття «совість», «справедливість», «мораль», «закон»? Як саме? Чи можна суспільство, описане в казці, вважати демократичним? Чому?

КАЗКА ПРО СОВІСТЬ

Народившись, Совість пішла по Землі. Якщо вона заходила до людини вночі, та втрачала сон, переживаючи свої негарні вчинки. Багатьом не подобалося, що Совість не дає їм спокійно спати. І звернулися вони по допомогу до найхитрішої в країні людини.

Та мовила: «Є вихід. Можна зробити так, що Совість не матиме права приходити до вас. Давайте складати закони. Напишемо на сувоях, що людина повинна робити, а чого - ні. Закони знатимуть чиновники, а прості люди приходитимуть до них і питатимуть: можна чи не можна? І тоді всі звільняться від Совісті, тому що на її докори стануть відповідати: "Так у сувоях написано". І всі спатимуть спокійно».

Так і зробили. А для Совісті ввели спеціальне правило «Хто з'явиться потайки вночі в чужий дім, того вважати крадієм і кидати до в'язниці». І в першу ж ніч, коли Совість прийшла до високого сановника з докорами, той викликав сторожу і кинув її за ґрати.

Завдання 5

Прочитайте уривок з книги російського письменника, актора та режисера Василя Шукшина. Подумайте, чим є для вас Батьківщина? Намалюйте її або опишіть в невеличкому творі.

«Батьківщина ... я живу з відчуттям, що коли-небудь я повернуся сюди назавжди. Можливо, це потрібно мені, щоб постійно відчувати в собі життєвий "запас потужності": завжди є куди повернутися, коли стане найтяжче. Одна справа жити і боротися, коли є куди повернутися, інша справа, коли відступати нікуди.

І якусь величезну силу бачу я там, на батьківщині, якусь животворну силу, до якої треба доторкнутися, щоб відчути втрачений тиск у крові. Видно, та життєдайність та стійкість духу, яку принесли туди наші пращури, живе там з людьми й досі, і не дарма кажуть, що рідне повітря, рідна мова, пісня, знайома з дитинства, ласкаве слово матері лікують душу».