колі, як відбувалися збори. Чому в них брали участь прості воїни? Як ухвалювали рішення? Чи могли прості воїни впливати на нього?

ЗБОРИ АХЕЙСЬКИХ ВОЇНІВ

...Воїни сходилися на збори - так, як рої бджіл, що вилітають з гірських печер... Нарешті запанувала тиша. Першим звернувся до народу Агамемнон, вставши зі свого місця зі скіпетром у руках. Він говорив про тягар війни, про поразки греків під Троєю і закликав їх повернутися на батьківщину.... Вислухали воїни промову Агамемнона й захвилювалися, задумавшись, чи не варто їм справді припинити війну... З промовою до народу звернувся Одіссей, поруч з яким, прибравши вигляду гінця, стояла сама Афіна Паллада. Одіссей переконував греків не припиняти облоги Трої, адже якщо вони це зроблять, то зганьблять себе перед нащадками... Тоді... встав старий Нестор, і знову все стихло. Нестортакож радив залишитися і дати бій троянцям... І заволали воїни, так гучно, як гуркоче море під час сильної бурі, коли вітер жене високі, як гори, хвилі. Швидко розійшлися народні збори. Всі поспішали готуватися до битви.

Отже, демократія - одна з найдавніших в історії форм організації суспільного життя та управління ним, яка можлива лише за умови участі всього народу, кожного громадянина в управлінні державою та розв'язанні суспільних проблем. Важливою рисою громадянина є громадянськість, тобто усвідомлення своїх прав та сумлінне виконання обов'язків перед державою та суспільством. Громадянин бере участь у схваленні найважливіших рішень життя держави. Тож громадська активність громадян - вільних людей, які поважають себе й інших, прагнуть допомогти своїй державі, є запорукою повноцінного життя громадянського суспільства.

Громадянин - 1. Особа, що належить до постійного населення держави, користується її правами і виконує обов'язки; 2. Той, хто поєднує власні інтереси з громадськими, служить Батьківщині.

Громадянськість - усвідомлення громадянином своїх прав та сумлінне виконання обов'язків перед державою та суспільством.

Демократія (з грецької - «народовладдя») - такий спосіб суспільного устрою, коли вирішальна роль у прийнятті рішень і врядуванні належить народові.

Усі громадяни демократичної держави є рівними і рівноправними. Це означає, що голос, який громадянин під час виборів або голосування віддає за рішення, яке вважає істинним, чи особу, яка, на його думку, є найдостойнішою, важить стільки ж, скільки будь-який голос іншого громадянина держави. Демократія не може і не повин-