чинить що заманеться, або ту, може, яка нікому не підкоряється? Чи, може, ту, яка ні від кого не залежить?

Завдання 2

Прочитайте давньогрецький міф та поміркуйте. Який дар обрав Мідас? Чи був він вільним у своєму виборі? Чому ви так думаєте? Чому він потрапив у скрутне становище? Чи залишався він вільним після свого вибору? Чому? Як він розумів свободу? Чого навчає міф про Мідаса?

МІФ ПРО ЦАРЯ МІДАСА

Якось грецький цар Мідас прислужився богу Діонісу, і той у вдячність запропонував йому обрати будь-який дар. Мідас попросив: «О великий Діонісе, зроби так, щоб усе, до чого я торкаюся, перетворювалося на щире золото!».

Діоніс виконав побажання Мідаса. Радіючи отриманому подарунку, зірвав Мідас з дуба зелену гілку, і вона перетворилася в його руках на золоту, зірвав яблуко, і воно стало золотим, миє він руки - вода з них стікає золотими краплями.

Щасливий зі свого дару повернувся Мідас до палацу. Слуги приготували царю багатий обід. Тільки тоді збагнув Мідас, який жахливий дар попросив він у Діоніса. Від самого лише дотику золотими ставали і хліб, і всі страви, і вино. Зрозумів цар, що доведеться йому померти з голоду. Звернувся він до Діоніса: «Помилуй мене, візьми назад свій дар».

Отже, свобода насамперед виявляється в тому, що саме (які цінності, які прагнення) ми обираємо за мету життя та як діємо для досягнення цієї мети. Якщо людина сама вирішує, що робити, то й несе особисту відповідальність за свої дії, оскільки свобода однієї людини не може здійснюватися за рахунок інших. Тому потреби, інтереси інших людей є природним обмеженням свободи кожного.

Свої дії та вчинки люди нерідко оцінюють з позиції добра і зла. Саме тому щодня ми робимо свідомий чи несвідомий вибір між добром та злом: чи поступитися місцем у транспорті людині похилого віку, чи сказати мамі про погану оцінку, чи робити уроки замість того, щоб дивитися телевізор, чи розповісти комусь чужий секрет. Інколи зробити вибір на користь добра надзвичайно складно. Ви вже знаєте, що у тому, наскільки наші різноманітні дії та вчинки відповідають позиції добра, й виявляється моральність людини. Втім оцінювати будь-який вчинок з точки зору моралі можливо лише тоді, коли його здійснено з власної волі. Добро, вчинене з примусу, - не цінують, вимушене зло - прощають. Отже, в етиці свободу людини витлумачують, по-перше, як можливість самостійно робити вибір життєвих цілей, орієнтирів, способів дії, вчинків; по-друге, як здатність діяти відповідно до власних інтересів і цілей, приймати рішення та втілювати їх у життя.