над ситуаціями, коли почувалися скривдженими самі або спостерігали, як кривдили інших.

Погодьмося, що справедливо ставитися до інших досить складно: адже з позицій моралі ми перші маємо вибачити іншій людині, навіть якщо кривда проти нас з її боку була очевидною. Не чинімо іншим того, чого не бажаємо собі, будьмо добрими й милосердними до інших, любімо їх - і лише тоді ми зможемо бути справедливими. Зрозуміло, що досягти цього у відносинах з іншими непросто. Адже ми зазвичай спочатку хочемо, щоб справедливими були до нас, а вже тоді самі ладні відповідати справедливістю на справедливість. Натомість з позицій моралі все добро (любов, милосердя, справедливість) має ініціювати сама людина. Саме цього навчає золоте правило моралі. «Тож досягти справедливості у відносинах між людьми майже неможливо?» - розчаровано спитає хтось із вас. Не впадайте у відчай! Насправді відчуття справедливості, яке передусім виявляється у спротиві будь-якій кривді, властиве кожній людині. Пошукам правди й справедливості присвячено чи не найбільше творів у фольклорі та художній літературі. Згадайте казки, де на кривдника-лиходія обов'язково падає кара. Моральний досвід людства навчає, що для того, аби бути справедливим, потрібно: по-перше, бути чесним, правдивим; по-друге, не зосереджуватися на власній вигоді, користі; по-третє, бути щирим; по-четверте, бути великодушним. Сучасні філософи зауважують, що справедливість та великодушність - це два боки однієї медалі, тож одна цінність не може існувати без іншої.

Великодушність (від «велика (щира) душа») - якість людини, сповненої добрими, благородними почуттями.

Завдання 3

Прочитайте притчу та поміркуйте, у чому виявилася великодушність у ставленні братів один до одного. Кому легше досягти справедливості у відносинах - добрим, великодушним людям чи тим, хто дбає лише про себе? Чому?

ПОЛЕ

Один батько залишив своїм синам у спадок поле. Брати його справедливо поділили - навпіл. Один брат був багатий і нежонатий, а другий -бідний і мав купу дітей.

Настали жнива. Не йде сон на очі багатому братові, думки в голову лізуть: «Я багатий, навіщо мені стільки збіжжя? А мій брат бідний, йому треба годувати сім'ю».

Устав з ліжка старший брат, пішов на своє поле, взяв кілька снопів і переніс на братове.

Тієї ж ночі бідний брат міркував собі так: «Мій брат не має ні жінки, ні дітей. Єдине, що може його бодай трохи втішити, - це багатство. Допоможу йому примножити багатство».

Він устав, пішов на своє поле, взяв кілька снопів і переніс на братове.