кожен залишився переконаним, що його заняття найкраще. Одностайність запанувала, коли своїм улюбленим заняттям поділилася Наталка. Дівчинка присвячувала дозвілля виведенню нового виду кактуса. «Хіба це заняття? Нудьга та й годі!» - несхвально перешіптувалися шестикласники, похитуючи головами й стинаючи плечима.

Ситуація 5. Ігор тільки-но переїхав до великого міста. Раніше він мешкав у селі. І хоч навчався хлопець добре, проте повсякчас наражався на глузування однокласників. Найбільше шпильок на свою адресу він чув під час уроку інформатики. Якось хлопець звернувся до Дмитра, щоб той розповів йому про нову комп'ютерну гру. «Навіщо тобі це? - глузливо спитав Дмитро. - Свинопасам комп'ютер ні до чого!».

2. Як пов'язані повага та гідність

У найдавнішій пам'ятці нашої писемності - «Повісті минулих літ» - є розповідь про завзятого воїна князя Святослава. Усе життя цей полководець провів у військових походах. Безліч битв випало на його долю. Зрозуміло, що мав князь Святослав багато ворогів. Про відносини з ними літописець наводить цікаву деталь: щоразу, коли Святослав мав намір виступати в похід, відправляв він поперед себе посланця з попередженням: «Іду на вас!». Тож, поважаючи своїх ворогів, Святослав нехтував перевагою раптового нападу й завжди давав змогу підготуватися до оборони. Цей історичний приклад допомагає зрозуміти, що повага має виявлятися у вчинках, певних діях. Мало зауважити подумки: «Я ж шаную свого співрозмовника. Нічого поганого йому не заподіяв», щоб нас справді мали за уважних людей. Повага завжди активна. Вона несумісна з байдужістю. Повагу повсякчас виявляють, засвідчують, демонструючи визнання гідності іншої людини. Глибинний зв'язок поваги й гідності втілено у словосполученні «гідний поваги». Кожна людина має власну гідність і саме тому гідна поваги. Ви пам'ятаєте, що моральні приписи визначають гідність як визнання цінності кожної людини самим фактом належності до людства. Отже, поважати людину - це означає визнавати її цінність.

Утім таке розуміння поваги не звільняє нас від обов'язку чинити з позицій добра, - щоб нас було за що поважати. Адже бути гідним звання людини - значить бути добродієм. Повага пов'язана також із шануванням (шаною). Хоч шанують нас за те, чого ми досягли, за наші чесноти й добрі вчинки, проте іменники «повага», «шанування» вживаються як синоніми. В Україні здавна кажуть: хто шанується, того й люди шанують, наголошуючи на важливості самоповаги - чесноти, здатної протидіяти зневазі, хамству, приниженням гідності, брутальності.