Одного разу якийсь чоловік зачепив Андерсена на вулиці та в'їдливо запитав: - Оцей злиденний предмет на вашій голові називається капелюхом? Андерсен спокійно відповів: - А оцей злиденний предмет під вашим капелюхом називається головою? 3. Як виявляти толерантність і повагу Оберіть одну із запропонованих ситуацій у Завданні 3 та придумайте такий її розвиток, щоб усі герої виявили толерантну поведінку. Прочитайте християнську легенду та поміркуйте. - Чим бідний вівчар заслужив шани в раю? - Чому багатійка перестала прагнути зайняти найгідніше місце в церкві, під час зібрань громади тощо? - Чому пихата людина - та, яка над міру пишається собою, -завжди принижує інших? - Як розрізнити самоповагу й погорду, пиху? БАГАТІЙКА В РАЮ В одному селі жили багатійка та старий убогий вівчар. Коли настала дощова, холодна осінь, вівчар захворів і помер. - Небагато ми втратили з його смертю, - зауважила багатійка, довідавшись про це. Як не дивно, тієї ночі вона побачила уві сні вівчаря у труні. Сон плутався, і ось багатійці здалося, що в труні - це вона сама. А ще за мить вона встала з труни й упевнено ввійшла до неба через високу браму. Там побачила пару ангелів, які прикрашали золотий трон. Переконана, що це для неї готують місце, попрямувала до того трону. Бо хіба ж не вона п'ятдесят років керувала величезною садибою? Хіба не вона ще на землі обіймала почесне місце при дворі і навіть у церкві сиділа на найближчій до вівтаря лаві? Та не встигла ступити на трон, як її зупинив ангел: - Цей трон не для тебе. Жінка хотіла було обуритися, однак їй спало на думку, що, може, для неї підготували трон ще розкішніший. Озирнулася кругом, але не побачивши жодного вільного трону, звернулася до ангела: - Я володарка Сонячної Долини, подарувала церкві два вітражі, відвідала кільканадцять місць паломництва, тож скажи, хіба цей золотий трон не для мене? - Це трон для вівчаря Гільгерса, - відповів ангел. - Що? - вигукнула обурено багатійка. - Вівчар має зайняти цей трон? Що ж особливого він зробив у своєму житті? - Він, - мовив ангел, - шістдесят п'ять літ пас вівці. Вірно й ревно виконував свою працю. Сорок років ділився своїм сніданком і вечерею з кульгавим плетільником кошиків, стелив йому ліжко і підтримував порядок у
|