Духовність визначають як здатність людини творити духовний світ. Передусім ця здатність виявляється в самовдосконаленні, бо духовний світ перебуває всередині кожного з нас - це наші думки, мрії, враження, почуття, зрештою - наше прагнення досягти ідеалу, стати кращими, досконалішими. Збірник давньоєврейських настанов так характеризує духовність: «Що старішими стають люди, які живуть духовним життям, то ширшим стає їхній розумовий кругозір, яснішає їхня свідомість; люди ж, які живуть тільки мирським (світським, буденним) життям, з роками згасають». Духовність є тією магнетичною властивістю, яка робить людину цікавою для інших. Ідеться не лише про знання, досвід, товариськість або щедрість. Так, наприклад, український історик, письменник Микола Костомаров, який жив у Петербурзі, зачаровував своєю любов'ю до України. Тих, хто бував у Костомарова в його петербурзькому помешканні, неодмінно вражав цей дух рідної землі. «У цьому затишному куточку, звідки численні книги майже витісняли господаря, все нагадувало рідний край: і образ охтирської Богоматері, і портрети давніх діячів України, і рідна мова.., - згадував сучасник Костомарова. - Там начебто привиджувався куточок далекої України».

Для багатьох людей духовне життя пов'язане зі служінням Богу. Такий прояв духовності називають релігією (від латинського -«святість, «побожність»). У цьому сенсі духовне життя протистоїть світському (мирському) - від слів «світ», «мир».

З уроків історії ви знаєте, що релігійні уявлення були притаманні найдавнішим людським спільнотам. Упродовж тривалого часу людство сповідувало різноманітні релігійні вчення, обожнюючи попервах світ речей та природи навколо себе (фетишизм, тотемізм, магія). Згодом наші предки стали вірити в богів. Рису, що визначає, якою мірою людина перейнята релігійними ідеями, цінностями, нормами, наскільки релігія впливає на життя людини, називають релігійністю. Коли кажуть, що людина релігійна, це означає, що в основі її духовного життя лежить певна релігія, віра в Бога. Таку людину називають іще побожною, або набожною.

Виявом світосприйняття побожної людини є релігійні почуття -любов до Бога, благоговіння, смиренність (покірливість) та інші переживання. Своєю глибиною вони не тільки не поступаються жодному з інших почуттів, а часто переважають їх. Ось чому релігійними почуттями не можна легковажити, їх не можна зневажати, бо цим ми принижуємо, ображаємо людину.

Духовність - вияв внутрішнього світу людини; здатність до творення духовного світу, до самовдосконалення. Релігійний - 1. Який вірить у Бога й старанно виконує всі релігійні обряди. 2. Який стосується релігії, ґрунтується на релігії.