Саме стійкі, глибокі почуття роблять людське життя змістовним, допомагають досягати найвищих і найскладніших цілей.

Кожен з нас має почуття, пов'язані з іншими людьми: почуття обов'язку щодо наших батьків, прихильності до колективу, співчуття до хворих та ін. Такі почуття є моральними. Це такі рухи людської душі, що не дозволяють людині бути байдужою до нещастя інших людей, країни, змушують її шукати шляхів допомоги, поліпшувати життя інших, усього суспільства, здійснюючи відповідні вчинки.

Моральні почуття людини закріплюються у її переконаннях, моральних принципах, особистісних якостях і проявляються в її діях та вчинках.

Завдання 4

Прочитайте притчу давніх іудеїв і поміркуйте в загальному колі: які цінності пропонував Богу ангел. Чи вважаєте ви ці моральні почуття цінностями? Чому? Яку цінність Бог вважав за найвищу? Як ви гадаєте, чому? Які ще моральні почуття ми можемо вважати моральними цінностями? Чому?

КАЯТТЯ

Якось ангел не послухався Бога і молив, щоб йому було дозволено спокути провину, і Бог сказав:

- Я тебе не покараю, але за свою неслухняність ти повинен спуститися на землю й принести мені звідти найбільшу цінність.

Через кілька років, пролітаючи над полем битви, ангел побачив, як помирає солдат, поранений у бою.

- Води, води! - просив воїн пересохлими губами. Почувши це, інший тяжкопоранений віддав йому останні краплі води зі своєї фляжки. Ангел підхопив спорожнілу посудину й приніс до трону Всевишнього.

- Всемогутній Боже, - сказав він, - це є, напевно, найбільша цінність у світі.

- Звичайно, - погодився Бог, - цінність чимала, але не найбільша у світі.

Повернувся ангел на землю й після довгих пошуків добрався до шпиталю, де помирала сестра милосердя. Коли вона зітхнула востаннє, її подих підхопив ангел, приніс його до Бога й сказав:

- Всемогутній Боже, напевно, це і є найбільша у світі цінність.

Посміхнувся Бог ангелові й сказав:

- Самопожертва - величезна цінність, але лети знову й принеси мені найбільшу цінність у світі.

Повернувся ангел на землю й цього разу шукав довго, поки не помітив вершника, що пробирався крізь лісову хащу. Він прямував до дому свого кривдника, щоб його вбити. Господарі будинку ні про що не здогадувалися. Зловмисник підкрався до вікна, заглянув усередину і побачив, що, вкладаючи маленького сина, мати вчила його молитися. Ця сцена нагадала лиходієві його власну матір. На серці в лиходія