потеплішало, по щоках покотилися сльози, і він пошкодував про свої злі наміри. Підхопив ангел одну сльозу й приніс Богові.

- Милостивий Боже, каяття - це, безумовно, найбільша у світі цінність.

Бог ласкаво посміхнувся ангелові й сказав:

- Тепер ти правий - у Моїх очах це найвища цінність.

3. Як навчитися культури почуттів

Внутрішній світ іншої людини існує реально й незалежно від нас, але ми не можемо відчувати його безпосередньо - не можемо побачити, почути, дослідити за допомогою приладу. Ми довідаємося про нього лише спостерігаючи, як та чи інша людина виражає себе - поглядом, словом, учинком, мімікою, рухом руки й тіла. Самі по собі всі ці рухи нічого не говорять - ми все життя вчимося читати їх, учимося осягати чужу душу. Це так, як ми вчимося читати: адже й лінії на папері теж не говорять, але ми навчаємося розуміти прихований у них зміст.

Почуттю не можна навчити у точному значенні цього слова, але почуття можна передати, їм можна заразити, його можна викликати. Любов'ю своєю людина викликає відповідне почуття любові в того, хто ніколи не відчував її. Пристрастю до знання людина надихає оточуючих. Учитель любов'ю до свого предмета захоплює й нас.

Отже, вчитися почуттю можна, треба тільки відкритися душею назустріч усьому людському, що оточує нас, відгукнутися.

Завдання 5

Просто зараз, мовчки, протягом 1-2 хвилин, виконайте просту вправу. Відкладіть книгу й обведіть поглядом кімнату, потихеньку оглядаючи всі речі - шпалери на стіні, вимикачі, підлогу, вікна...

Поміркуйте, що кожна річ зроблена людиною, у кожну вкладені чиїсь здатності, розум, почуття. Це все - застигла людська справа, що перетворилася в предмети; живі життя, що втілилися в речі...

Доторкніться до своїх підручників... Інколи нам здається, що вони безособові, що їх ніхто не писав, не мучився над ними, вони самі собою звідкись узялися чи виросли, як дерево в лісі або трава на лузі. Але в кожній сторінці, у кожному рядку - живе, людське! Ми не читаємо підручник - ми спілкуємося з автором, з людиною!

Уявіть собі пейзаж за вікном, дерева, кущі, квіти... І за всім постарайтеся уявити собі людей, які робили всі ці речі, зводили будинок, саджали дерево або просто милувалися ним до нас, якщо воно виросло саме. Спробуємо відчути людське в усім, що нас оточує!