ПРО ТАЛАНТИ (З ЄВАНГЕЛІЯ ВІД МАТВІЯ)

Якось господар, вирушаючи до чужої країни, покликав рабів своїх і доручив їм майно своє.

І одному дав він п'ять талантів, другому два, третьому один, - кожному по його силі; і негайно вирушив.

Той, хто одержав п'ять талантів, пішов, вклав їх у справу й придбав інші п'ять талантів.

Так само і той, хто одержав два таланти, придбав інші два.

Той же, хто одержав один талант, пішов і закопав його в землю й сховав срібло господаря свого.

Згодом повернувся господар рабів тих і зажадав від них звіту.

І підійшов той, хто одержав п'ять талантів, приніс інші п'ять талантів і каже: «Пане! П'ять талантів ти дав мені: от інші п'ять талантів, шо я придбав на них!».

Господар його сказав йому: «Добре, добрий і вірний рабе! У малому ти був вірний, над багатьма тебе поставлю: розділи радість господаря твого».

Підійшов так само й той, хто одержав два таланти, і сказав: «Пане! Два таланти ти дав мені: от інші два таланти я придбав на них».

Господар його сказав йому: «Добре, добрий і вірний рабе! У малому ти був вірний, над багатьма й тебе поставлю: розділи радість господаря твого».

Підійшов і той, хто одержав один талант, і сказав: «Пане! Я знав про тебе, що ти людина жорстока, жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.

Отже, я пішов і сховав талант твій у землі; от тобі твоє».

Пан же його сказав йому у відповідь: «Лукавий рабе і ледачий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав. Тому мав ти віддати срібло моє тим, хто торгує, і я, повернувшися, одержав би моє із прибутком. Отже, візьміть у нього талант і дайте тому, хто має десять талантів, тому що всякому, хто має, дається й збільшиться, а в того, хто не має, одніметься й те, що має.

А негідного раба киньте в темряву страшну, де плач і стогін».

Інколи людині здається, що вона не має якихось надзвичайних обдарувань. Але кожна людина може розвивати в собі здатність до щедрості, справедливості, людяності.

Постійно займаючись якоюсь справою, людина, яка навіть не має до цього схильності, може досягти гарних результатів. Однак найвищого рівня майстерності може, безумовно, досягти лише людина, обдарована саме в цій сфері діяльності.

Отже, власні природні задатки людина може примножувати або може занедбати і навіть втратити. Історія людства знає багато випадків, коли діти, які мали величезні задатки, залишилися звичайними людьми. З іншого боку, добре відомо, що своєчасне виявлення і сприяння розвитку задатків дітей з боку батьків чи вчителів давало блискучі результати.